Одеса - новий Стамбульський парк та стара Дерибасівська.

 Для мене Одеса - це місто-бренд. З дитинства ми чуємо з екранів телевізорів, анекдотів або читаємо у книжках про Одесу, і наша уява малює романтичний та неординарний образ цього міста. Але вперше опинившись у цьому місті ми розчаровуємося, бо не знаходимо колоритних персонажів анекдотів, довжина Дерибасівської вулиці всього 950 метрів та й шаланди кефалі залишились тільки у пісні. Натомість ми бачимо сучасне місто, спокійне взимку і вщент заповнене туристами влітку.
 Мені більше до вподоби Одеса в "не сезон", коли можна познайомитись з нею справжньою, але сьогодні я тут проїздом і маю декілька годин щоб пробігтися по популярних місцях.

 Першою приємною несподіванкою став відреконструйований сквер у трамвайному колі. Нарешті знесли страшні МАФи та "наливайки", а їх місце зайняли кафе та магазинчики однотипної будови. Зелений газон, численні лави у тіні дерев і навіть фонтан з дельфінами - тепер тут можна приємно провести час в очікуванні поїзда або автобуса.

Сквер біля Залізничного вокзалу

 Ринок "Привоз" - одна із туристичних візитівок міста. Колоритні одеські продавчині, з якими можна до скону торгуватися, живуть тільки у вашій уяві та анекдотах. Продавці на "Привозі" такі самі, як на будь-якому ринку України, та і взагалі - ринок як ринок.

"Привоз"

 "Привоз" не схожий на охайні західноєвропейські ринки з їх яскравими вітринами різнокольорових фруктів та овочів, цікаво оформленими прилавками сувенірів, просторими проходами між рядами та бездоганною чистотою. На "Привозі" все навпаки - бруд та товчія, у якій ви маєте великі шанси позбутися свого гаманця. Усі товари тут змішано - фрукти продають поруч з одягом, а східні прянощі сусідують із сувенірами.

Вусатий мешканець "Привозу"

 Славнозвісні рибні ряди пропонують великий вибір сушеної риби. На жаль свіжої морської риби мало. Питаємо ціну свіжої камбали - 140-160 гривень за кілограм.

Рибний ряд

"Привоз"

 Одеський зоопарк неочікувано заховався за ринком.  Вхід для дорослих - 50 грн, для дітей - 30 грн. Я вже була тут у минулу поїздку. Зробивши фото входу до Зоопарку поспішаю у центр міста.

Одеський Зоопарк

  Мій улюблений варіант добирання з вокзалу до центру -  Олександрівській проспект, сповнений численними скверами, пам'ятниками та цікавинками. Першим на шляху трапляється Старобазарний сквер - ще до появи "Привозу" тут був шумний ринок. У центрі скверу стоїть пам'ятник отаману Головатому - останньому флотоводцю Доби козацького флоту України.

Пам'ятник отаману Головатому

 Пройшовши сквер, на іншому боці вулиці бачимо пам'ятник Іванові Франку, а за ним вже видніється Книжковий Ринок.

Пам'ятник Іванові Франку та книжковий ринок

 На ринку більше торгують кавою ніж книжками. Художньої літератури я тут не знайшла, тільки навчальна й довідкова література та подарункові видання.

Олександрівський проспект

Кав'ярня на книжковому ринку

Старі будинки на Олександрівському проспекті

 Наприкінці проспекту стоїть пам'ятник видатному польському поетові Адамові Міцкевичу, який деякий час жив у Одесі та навіть працював вчителем у Рішельєвському ліцеї.

Пам'ятник Адамові Міцкевичу

 Грецька площа - саме тут розміщувався перший в Одесі ринок. Позбавлена дерев, викладена розпаленою на сонці бруківкою вона одразу нагадує про те, що ви у курортному місті влітку - тут панує спека та задуха.

Грецька площа

 По центру Дерибасівської розташувалася фруктово-ягідна інсталяція, сенсу якої я не зрозуміла.

Інсталяція на Дерибасівській

 Міський сад - найстаріший сквер Одеси, закладений Феліксом Де Рібасом - невеличкий та затишний.

Одеський міський сад

 Швидко проминувши шумну Дерибасівську з її численними кафе та ресторанами, опиняємось біля однієї з перлин Одеси - Оперного театру. Троянди біля театру квітнуть до глибокої осені.

Вулиця  Дерибасівська

Одеський Національний Академічний театр Опери та Балету

Троянди біля Оперного театру

 І ось, нарешті, ми добігли до Приморського бульвару, з якого потрапляємо до нового Стамбульського парку. Дуже цікавий за проектом, сучасний,  з дитячими та спортивними майданчиками, численними лавами та столиками для відпочинку, газонами та квітниками він не може не захоплювати. Але, якщо хочете побачити його на власні очі, поспішайте, бо через неякісно виконані роботи нещодавно відкритий парк вже руйнується - хитка плитка під ногами та неякісний цементний розчин, який усюди розтріскується і сиплеться, тому підтвердження.

Приморський бульвар

Стамбульський парк

Вихід на Потьомкінські сходи

Дитячий майданчик та фунікулер

 З парку можна вийти на Потьомкінські сходи, або перейти у Грецький парк, який знаходиться з іншої сторони сходів, але, наразі, там ще ведуться ремонтні роботи та він зачинений.  Ми ж спускаємось сходами та, минаючи фунікулер, прямуємо до нарешті відреставрованого Морвокзалу.

Потьомкінські сходи

Одеський фунікулер

Морський вокзал

 Вулицею Приморською доходимо до Адміністрації Одеського морського порту і, піднявшись Карантинним узвозом, прямуємо до парку Шевченка.

 Парк Шевченка - одне з моїх найулюбленіших місць в Одесі - тихий, спокійний, тут завжди можна перепочити, милуючись гарними краєвидами. За стадіоном велика ділянка парку огороджена парканом. Інформаційний щит на ньому обіцяє, що у серпні тут буде відкрито екстрим парк. Не знаю, чи буде там парк, а поки що шкода зрубаних дерев.

 У парку багато цікавинок, які варті окремої статті, але, сьогодні, мені бракує часу їх навіть сфотографувати.

Краєвиди з алеї парку Шевченка

Фортеця Хаджибей

 Прогулявшись парком, спускаємось до найвідомішого пляжу Одеси - Ланжерон. Розпал туристичного сезону ще не розпочався, тому людей відносно не багато. Роздивившись навкруги та зробивши декілька фото, дозволяємо собі невеликий перепочинок на лавах біля фонтану.

Пляж Ланжерон 

 Добре відпочивати, але нам треба повертатися до вокзалу - до відправлення поїзда лишається мало часу. Швидко вертаємось до парку Шевченка, із цікавинок по дорозі лишень арка Ланжерон, і центральною алеєю проходимо парк наскрізь. Навпроти Сабанського провулку стоїть пам'ятник Шевченку.

 Вулицею Буніна добігаємо до мосту Коцебу. Нарешті місто взялося його реставрувати. Сподіваюсь дочекаються реконструкції й прилеглі будинки, бо, наразі, краєвид з мосту нагадує зону бойових дій, а не центр туристичного міста.

Постапокаліптичний краєвид з мосту Коцебу

 Далі по вулиці Буніна розташована будівля колишньої Нової біржі, у якій з 1937 року працює Одеська обласна філармонія.

Будівля філармонії

Вулиця Буніна

 Зробивши чимале коло, ми повернулися на Грецьку площу, де у торговельному комплексі розташований супермаркет "Таврія В" з гарним відділом кулінарії. Робимо запас харчів на дорогу і повертаємось до залізничного вокзалу.
 Одеса - велике і різноманітне місто, яке неможливо побачити та пізнати за один день. Сподіваюсь, що цей невеличкий маршрут стане вам у нагоді.

 Схема маршруту з GPS треком